Історія лобового скла на автомобілях
Спочатку ніякого скла не було...
Перші автомобілі випускалися з відкритим типом кузова. І так як їхні швидкості були не великі, то й особливої потреби в лобовому склі не було. Водії просто одягали окуляри.
"Круглий щит"
Поступово потужність двигунів зростала, швидкості ставали вище, потрібно було захиститися від зустрічного вітру. Прозорий щиток, спочатку круглий, встановлений навпроти водія став першим лобовим склом. Керувати транспортним засобом стало набагато комфортніше.
Складне лобове скло
Потім вітрове скло робили на всю ширину кузова для захисту не тільки водія, але і пасажирів. Все ж не було закрите питання безпеки. Скла виготовлялися так само як і звичайні вони при ударі розбивалися на шматочки, це наражало на небезпеку весь екіпаж. У 20-х роках рішенням проблеми стало виготовлення скла за технологією "триплекс". Два скла склеювалися між собою плівкою, при ударі скло не розсипалося на друзки, а залишалося на самій плівці. Це був прорив, поїздки стали в рази безпечніше, травм стало набагато менше і сама заміна лобового стала проводитися рідше. Першими моделями колісниць з багатошаровим склом стали Ford model T
Плоскі відкидні
На закритих кузовах вітрове скло у верхній частині кріпилося на петлі кузова. Нижня частина не закріплювалася і дозволяла відкривати його для вентиляції повітря в салоні. З цієї причини склоочисники встановлювалися теж зверху.
V-Подібні
Середина 1930-х років. Поліпшувалися аеродинамічні властивості автомобілів. Плоскі триплекси з майже вертикальною установкою вже не влаштовували інженерів. Вигнутого скла ще не було і рішенням задачі стали V-подібні. Взяли плоске лобове, розділили його на дві частини і з'єднали перегородкою під кутом. Ця конструкція була прийнята до винаходу технології зігнутого автоскла.
Гнуті V-подібні
Вперше на автомобілях марки Cadillac в 1948 році з'явилися гнуті автоскла. Встановлювалися в кузов так само як і звичайні V-подібні скла, з двох частин. Технологія виробництва ще була не досконалою - вони блікували і викривлювали зображення. Технології рухалися вперед, збільшилася площа скління, збільшувався огляд та безпеку водія і пасажирів. Гнуте автоскло краще вписувалися в кругловатый дизайн техніки цих років, і покращувалися аеродинамічні показники авто.
Панорамне лобове скло
Панорами стали вершиною інновацій в 1950-х роках. Кути цих лобових стекол загиналися і покривали частину боковини кузова, трималися на вертикальних стійках. Пік розвитку панорамних вікон був у 1958-59 роках. Стійки до шибок мали зворотний нахил або вигини різної форми. У наслідку виявилося, що стійки зі зворотним нахилом і навіть вертикальні сильно підвищують деформацію кузова при аварії. Відчутне спотворення загнутих стекол було так само відчутним недоліком. Від панорам вирішили відмовитися.
Сучасне лобове скло
У середині 60-х років велика частина машин отримали слабко вигнуті вітрові скла. Плавний вигин відмінно вписувався в дизайн того часу. Далі для поліпшення аеродинаміки лобові стекла все більше нахиляють назад, пропорційно збільшується і сама площа скла.
Установка на клей
З 80-х років змінюється технологія конструкції лобового скла. Замість гумових ущільнювачів вітрові скла стали вклеювати в рамку кузова. Це дозволило зробити кузов більш жорстким, але вимагало більшої точності на виробництві скла.
Наш час - повернення панорам?
Сьогодні відроджується ідея панорамного скла. Але тепер лобові стекла менше вигнуті і не покривають боковину кузова. Вони лише частково заходять на дах і збільшують огляд водія, але тільки в висоту. Очікувати великого застосування панорам в наші дні не варто. Вимоги до безпеки автомобілів з нинішніми технологіями не дозволяють широко використовувати панорами в автомобільній промисловості.
